Тиждень історії “Сьогодні знавці історії, а завтра її творці”

Мета екскурсії – формування національної свідомості здобувачів освіти, відвідування місць ключових подій в історії України і ознайомлення зі свідченнями подій Революції Гідності.

Разом з екскурсоводом згадали ключові етапи подій Революції на граніті, Помаранчевої революції і Революції Гідності. Мали змогу побачити речі майданівців та переглянути світлини подій. А продемонстрований відеоролик ознайомив здобувачів освіти з Архітектурним проєктом Національного музею Революції Гідності.

Після заходу пройшлися місцями, де протестувальники виборювали право на вибір європейського вектору розвитку України і віддали шану полеглим майданівцям. Деталі тут…

26.11.2024 року проведений історичний інтерактивний квест на вивченими темами “Перша світова війна”. “Українська революція. Доба Української Центральної Ради” зі здобувачами освіти груп П-11, П-12,П-13,П-14.

Вітаємо переможців квесту:

команда групи П-14

команда групи П-12

команда групи П-13

Подяка за участь команді П-11

Нагородження переможців відбудеться в п’ятницю 29.11.2024

Молодці! Так тримати Деталі тут…

27.11.2024 року проведена учнівська конференція на тему: «Революції незалежної України»:

“Революція на граніті”, “Помаранчева революція”, “Революція Гідності” із здобувачами освіти груп П-31, П-32 П-33 П-34. Вступне слово викладачки історії Привалової Олени Іллівни продовжили здобувачі освіти групи П-34 Свертока Дмитро та Литвин Владислав, які були ведучими сьогоднішнього заходу.

«Революція на граніті» була першою масштабною акцією протесту на Майдані Незалежності, але не останньою. Багато її учасників у тій чи іншій ролі взяли участь і у наступних акціях, а протести на Майдані стали робитись за моделлю «Революціі на граніті».

Учасники тих подій згадують також Неонілу Крюкову, народну артистку України. Вона приєдналася до студентського голодування третього жовтня. «…Якщо ми не будемо господарями, самі себе не захистимо, ніхто нам не допоможе. Тому моя перша вимога, з якою я приєднуюся до студентів, – повний суверенітет України», – так Крюкова коментувала свою участь тогочасній пресі. Для студентів її підтримка була вкрай важлива. «На початок 90-х протестний рух був маргінальним: він складався з колишніх політв’язнів, з молодих студентів, як ми. Не було когось відомого і заслуженого. Доповідачами цих подій стали здобувачі освіти групи П-31 Звоницький Максим та Байтимеров Олександр.

Україна нещодавно відзначала День Гідності та Свободи на честь початку цього дня, 21 листопада, двох революцій: Помаранчевої (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Ці події стали доленосними в історії незалежної України і засвідчили готовність українців об’єднуватися в боротьбі за своє вільне європейське майбутнє.

Наприкінці 2004 року громадян обурили масові фальсифікації під час президентських виборів, що зробили переможцем Віктора Януковича. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка – вийшли на мітинги незгоди.

Протестний рух тривав місяць і охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Велелюдні зібрання показали світові, що українці не готові миритися зі своїм становищем та укладом життя, який існував понад десятиліття. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів, у якому переміг Ющенко. Про ці події розповіли здобувачі освіти групи П-32 Хохлов Олексій, Скрипльов Денис, Лесняк Кирило.

А за 9 років після перемоги Помаранчевої революції, вже за президентства Януковича, влада спробувала розвернути проєвропейський вектор розвитку України. Першими цього разу не змовчали декілька сотень студентів і журналістів. За кілька днів до них приєдналися тисячі прихильників євроінтеграції. Люди вимагали дострокових президентських і парламентських виборів, звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

У ніч з 29 на 30 листопада на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників. Беззбройних активістів тодішні міліціонери били кийками, серед постраждалих було чимало студентів. Це приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту і стало переломним моментом в українських протестах кінця 2013-го. Їхній акцент змістився із проєвропейського на антиурядовий. До того ж протести стали масовішими.

8 грудня у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 п’ятисот тисяч до 1 мільйона людей. Майдан був заповнений ущерть.

Євромайдан почав ставати автономним утворенням у центрі столиці: з блокпостами, барикадами, загонами цивільної самооборони, які називалися «сотнями», польовою кухнею.

Активісти виходили на центральні площі різних українських міст, щоб відкрито заявити про свою незгоду та підтримати протестувальників у Києві.

Учасники акції протесту проти розгону мітингувальників у Києві, Луганськ, 1 грудня 2013 року.

Так, наприклад, організатори акції у Донецьку, яка попри провокації сформувала коло патріотів-однодумців, збирали продукти й кошти для мітингувальників у столиці. У донецькому Євромайдані брали участь багато місцевих письменників, приїжджали митці з інших куточків України, тут проводили різдвяні вертепи.Коли Віктор Янукович не підписав угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а потім у центрі столиці силовики жорстоко побили десятки людей, серед яких було багато студентів, не змогли промовчати і у Криму – попри тиск влади і потужну російську пропаганду. Так, у Сімферополі представники громадських організацій і студенти організували мітинг проти розгону в Києві мирної акції на підтримку євроінтеграції України. Відбувався він поруч із провладним, деякі учасники якого, згадують очевидці тих подій, перейшли до лав проєвропейських активістів.

Велелюдні марші в Києві, й менш численні мітинги в різних містах України під час двох революцій показували єдність і прагнення українців до змін, до життя у вільній Європі, а не з маріонетковою владою, якою керує рф.

Заради цього люди йшли на барикади, своїми тілами стримували натиск “беркутівців”, ухилялися від їхніх шумових гранат, гумових куль і водометів. На стороні активістів за зброю були “коктейлі Молотова”, фаєри, бруківка.

Найтрагічнішими днями Революції Гідності стали 18-20 лютого, коли сутички в центрі Києва перетворилися на криваву бійню. Було підпалено Будинок профспілок, снайпери під час прицільного вогню вбили понад 70 євромайданівців. Загалом за чотири дні на Майдані загинули понад 100 осіб, які стали Героями Небесної сотні про ці трагічні сторінки історії розповів здобувач освіти групи П-33 Львов Федір. Заключне слово викладачки історії Михлик Людмили Іванівни полягало в тому, що

боротьба України за незалежність триває. Воля має високу ціну, яку сьогодні Україна платить сповна, відстоюючи свою незалежність у війні з росією. Сьогоднішній захід ще раз довів актуальність девізу Тижня історії “Сьогодні знавці історії, а завтра її творці” . Нашій молоді творити історію та плекати нашу рідну неньку Україну. Слава Україні! Героям слава!!!

Метою гри було поглибити знання про країни Європи, які входять до ЄС, підкреслити приналежність нашої держави до європейської сім’ї народів, європейський вибір народу, розвивати громадянську позицію, виховувати повагу до національних , духовних і культурних надбань європейських народів, свідомого громадянина України та Європи. Вікторина пройшла в командній грі здобувачів освіти першого, другого і третього курсу. Команда груп першого курсу “Діти Грушевського”, другого курсу “Промені знань”, третього “Воїни Богдана Хмельницького” пройшли 6 конкурсів :

Візитна картка команди

Конкурс “Віза”

Конкурс “Інтелектуальний калейдоскоп”

Конкурс “Хто швидше?”

Конкурс “Вікно в Європу”

Конкурс “Відгадай державний прапор”

Вкінці гри здобувачі освіти долучилися до інтерактивної вправи “Повертайся живим” . На жовто- блакитних сердечках здобувачі писали щирі побажання для тих хто воює заради нас.

Переможцями вікторини стали:

команда груп П-21, П-22, П-23, П-24 ,

команда груп П-31, П-32, П-33, П-34

команда груп П-11,П-12, П-13, П-14

Вітаємо з перемогою!!!

Ми європейці настільки, наскільки ми – українці , і лише відчувши себе справжнім українцем, можна збудувати свій власний дім за європейськими стандартами.