Конституція України закріпила право громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності. Основним об’єктом правового захисту в ній є людина як найвища соціальна цінність, її права і свободи, гарантії їх реалізації.
Стаття 43 Конституції закріплює, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
З метою реалізації права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності Верховна Рада України 14 жовтня 1992 р. прийняла Закон “Про охорону праці”, який регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці в Україні.
Відповідно статті 13 «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця» Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний:
- створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці і несе відповідальність за порушення зазначених вимог відповідно статті 13 Закону України «Про охорону праці».
Стаття 14 Закону України «Про охорону праці», передбачає «Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці». Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
- ПОЛОЖЕННЯ про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти
- ПОЛОЖЕННЯ про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України
