01.12.2022
Віртуальна екскурсія музеями Григорія Сковороди
1 грудня 2022 року здобувачі освіти групи П-14 за професією “Кухар, офіціант” ДПТНЗ Київське вище професійне училище водного транспорту відвідали в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого віртуальну екскурсію музеями Григорія Сковороди в Україні «Григорій Сковорода – премудрість простоти» приурочену до 300-річчя від дня народження українського філософа.На заході історикиня, заслужений працівник культури України Світлана Петровська та історик, громадський діяч Володимир Петровський ознайомили учасників заходу з відеоматеріалами, що були створені за результатами відвідування музеїв Григорія Сковороди в Україні. Пізнавальною та цікавою була зустріч, лектор повідомила, що офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.
Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.
Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.
За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.

Г.С. Сковорода (3.12.1722-9.11.1794) народився у с. Чорнухи Лубенського повіту. Батьки, Сава та Пелагея, у сім років віддали його до школи. У дев’ять років, лишившись круглою сиротою, хлопчик продовжив навчання та восени 1734 року вступив до Києво-Могилянській академії. Григорій мав багато талантів і вчився всьому легко. Здобув найкращу на той час освіту і став учителем по життю. П’ять років перебував за кордоном: у Будапешті, Братиславі, Відні, Італії, Празі. Григорій Сковорода був розумним, знав більше десяти мов, грав на скрипці, бандурі, гуслях, флейті, «умів поводити себе на публіці». Проте відмовився від блискучої кар’єри, став мандрівним філософом. Аристократ духу, він жив, як античні філософи, за канонами свого вчення. «Світ ловив мене, та не спіймав»…
Всесвітньовідомий український філософ-мандрівник, богослов, поет, педагог мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми філософськими творами і способом життя. Помер на 72-му році життя у с. Іванівка на Харківщині.












