Здобувачі освіти та педагогічні працівники ДПТНЗ «Київське вище професійне училище водного транспорту» взяли участь у заході із вшанування пам‘яті за загиблими на Трухановому острові.
У Києві чимало пам’ятних місць, пов’язаних з боротьбою киян за своє рідне місто в роки Другої світової війни. Одне з них —Труханів острів, що розкинувся вздовж лівого берега Дніпра. Напередодні Другої світової війни тут було майже 300 будинків, у яких мешкали понад п’ять тисяч людей. Переважно робітники суднобудівного та судно-ремонтного заводу, «Ленкузні», заводу «Арсенал» та сім’ї династій річників. Вони заснували переправи через Дніпро.
Жили острів’яни дружно, допомагали одне одному. Це було земляцтво. Люди прості, але горді, і завжди могли постояти за себе. 27 вересня 1943 року фашисти повністю спалили Труханів острів. Багатьох острів’ян тоді розстріляли, інших погнали в рабство.
У пам’ять про трагедію на Трухановому острові архітектор Володимир Цеплюк спорудив пам’ятник. Фігуру воїна з речовим мішком за плечима біля розбитого човна видно далеко. Вона ніби символізує, що острова вже немає, а залишився лише розбитий човен. Поряд меморіальні дошки. На першій вибито слова: «Вічна слава Героям Труханового острова, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни» і викарбувано імена 80 загиблих воїнів.
Здобувачі освіти та педагогічні працівники ДПТНЗ «Київське вище професійне училище водного транспорту» взяли участь у заході із вшанування пам‘яті за загиблими на Трухановому острові. Учні 1-2 курсу стояли у почесному караулі та поклали квіти до пам‘ятника загиблим.
Пам‘ятаємо нашу історію заради майбутнього!